Досвід роботи учителя зарубіжної літератури Новопетрівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Пономарьової Валентини Миколаївни


         Освіта XXI ст. – це, передусім, освіта для людини. Її стрижень – розвивальна, культурно-творча домінанта виховання відповідальної особистості, здорової психічно, фізично і морально, здатна  до самоосвіти і саморозвитку, яка вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни. Під впливом змін у суспільстві відповідно відбувається і перебудова в освіті, яка проходить через оновлення змісту навчально-виховного процесу.  Щоб успішно розв’язати ці проблеми, вчителю-словеснику, як і іншим педагогам, необхідно постійно створювати такі умови, які сприятимуть максимальному розкриттю можливостей учня, стимулюватимуть його внутрішні сили до творчого саморозвитку та вдосконалення. 
Ця мета реалізується в таких першорядних завданнях: формування гуманістичного світогляду та гуманітарної свідомості самостійної, творчої особистості; стимулювання інтересу до читання в цілому; відчуття краси та виразності художнього слова; вміння сприймати прекрасне, творити власну особистість його засобами.
Саме з вирішенням цих завдань пов’язаний мій інтерес до використання дослідницько-пошукового методу навчання як основи пізнавальної активності учнів на уроках зарубіжної літератури, бо саме проблемне навчання сприяє розвитку мислення та пізнавальної діяльності учнів, виробленню умінь, навичок.
Над темою «Пошуково-дослідницька діяльність на уроках зарубіжної літератури» працюю останні кілька років. Обрання саме цієї теми викликано програмовими вимогами до предмета: «Літературна освіта повинна бути, як і всі навчальні предмети, зорієнтована на виховання особистості, орієнтованої на творчу діяльність».

Актуальність  досвіду
         Час вимагає глибоко осмислювати педагогічну діяльність, знаходити шляхи розвитку педагогічної творчості, яка межує з майстерністю. Формування життєвих навиків розглядається сьогодні як необхідний компонент освіти. Це вимагає використання освітніх технологій, які активізують учнів, на відміну від передачі абстрактної, готової інформації відірваної від життя й життєвого досвіду. Перспективний шлях розвитку освіти - впровадження інноваційних, рефлексивно - предметних, ігрових технологій. Вони ставлять дитину в позицію творця, а не виконавця чужої волі .Тому в останній період зазнає значних змін методична робота вчителя у школі.
         Одним із важливих напрямів сучасної української освіти є гуманітарний. Він не лише забезпечує духовний розвиток учнів,  а й виступає в якості засобу виховання відповідальної особистості школяра, яка  здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв'язання проблем. На цьому акцентується увага педагогів і  в Державному стандарті  базової та повної загальної освіти, і в Концепції літературної освіти, які націлюють учителя-словесника на формування в учнів «умінь дослідницької діяльності, розвиток художньо-образного мислення», умінь працювати з різними інформаційними джерелами та критично оцінювати їх, відпрацьовувати вміння й навички аналізу художнього тексту – тобто, на формування компетентної особистості.
         Вважаю, що якісно вирішити поставлені завдання у викладанні шкільного курсу «Зарубіжна література» вчителю допоможе організація пошуково-дослідницької діяльності, адже пошук і дослідження є ефективними засобами розвитку пізнавальних інтересів
  учнів, виховання їх самостійності, читацької компетентності, формування важливих дослідницьких умінь та уміння застосовувати отриманий досвід на практиці, як у процесі аналізу художнього твору, так й у створенні власного творчого або дослідницького продукту. 

Науковість досвіду
         Можливості використання дослідницького методу в школі активно вивчалися ученими, педагогами, у тому числі сучасними українськими ученими-методистами О.Пометун, О. Куцевол, О. Ісаєвою, В. Гладишевим та ін.. На організацію самостійної пошуково-дослідницької роботи учнів спрямований методичний апарат шкільних підручників із світової літератури Є. Волощук, Ю. Ковбасенка, О. Ніколенко. 
         Сучасні психолого-педагогічні дослідження презентують науково-дослідницьку, пошукову, експериментальну діяльність учнів як процес включення особистості в самостійний  пошук, обробку  та  дослідження інформації, формування на її підставі фундаментальних знань, умінь, навичок пізнавальної та творчої діяльності, який здійснюється під керівництвом педагога і передбачає наявність основних етапів, характерних для наукового дослідження. Є три «кити», на яких тримається дана технологія: самостійність, діяльність, результативність.
        Метою використання дослідницького методу на  моїх уроках є, перш за все, розкриття нових аспектів знань, розвиток умінь самостійного аналізу твору, самостійного пошуку потрібної інформації, саме це  допомагає пов’язати теорію й практику, формує активну життєву позицію, розвиває інтелектуальні й творчі уміння й навички.
 Завдання:
-    створення умов, за яких природні здібності дитини знайдуть шлях до вияву;
-    пробудити внутрішню енергію підлітка;
-    спрямувати розвиток пізнавальної активності дитини.
            Ще В.О.Сухомлинський писав, що, застосовуючи прийоми проблемно-пошукового характеру, учитель збуджує найважливішу рушійну силу розумової активності – перехід від досягнутого рівня знань і розумового розвитку до нової сходинки, на яку треба піднятися в процесі оволодіння новими знаннями. Проблемно-пошукова робота, виявляється за допомогою активізуючих дій, питань учителя.
       Такі ситуації можуть створюватись на всіх стадіях праценавчання: під час пояснення нового матеріалу, закріплення, контролю. Під час проблемно-пошукової роботи, учні ведуть самостійний пошук і досліджують проблеми, творчо застосовують і здобувають знання.
         Педагоги виділяють такі основні форми   пошуково-дослідницької діяльності і методи їх реалізації:
-         пошуково-дослідницька діяльність як складова навчального процесу: повідомлення, доповіді, реферати, учнівські проекти;
-         пошуково-дослідницька діяльність, що доповнює навчальний процес: факультативи, спецкурси, гуртки;
-         Пошуково-дослідницька діяльність, що здійснюється паралельно навчальному процесу: конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт.
Мотивами пошуково-дослідницької діяльності є:
-         самостійний пошук нового матеріалу;
-         пошук альтернативних засобів і способів розвязання проблеми, саморозвиток;
-         інтерес до дослідження;
-         співпраця з педагогом, іншими старшокласниками в ході дослідження;
-         підготовка до майбутньої професії;
-         відповідальність за результати творчого процесу;
-         практичні результати пошуково-дослідної діяльності.
        Організовуючи  пізнавальний пошук, намагаюсь стимулювати учнів до того, щоб вони відкривали нове на уроці. Така  робота сприяє формуванню в учнів таких дослідницьких умінь:
 1. Усвідомлювати проблему й самостійно формулювати її.
2. Висувати гіпотези, асоціативно і критично мислити.
3. Проводити спостереження над  літературним матеріалом.
4. Виконувати розумові дії (аналізувати, порівнювати, систематизувати й узагальнювати, доводити, обґрунтовувати, класифікувати).
5. Самостійно розв’язувати пізнавальні завдання.
6. Робити припущення щодо способу розв’язання певної проблеми.
7. Спростувати хибні припущення і твердження.

     Пошуково-дослідницька діяльність може бути використана на всіх етапах уроку:
1.     При вивченні нової теми:
- біографії письменника, історії створення твору, огляду мистецької доби (реферат, доповідь, робота пошукових груп, складання конспекту, плану, хронологічної таблиці, психологічне дослідження, інтерв’ю, рольова гра, подорож, виготовлення наочності тощо);
 - теоретичного матеріалу ;
- під час знайомства з твором (повідомлення, екскурс, складання словника).
         Жоден предмет не потребує так міжпредметних зв’язків, як зарубіжна література. Не можна розпочинати знайомство з художнім твором, не відтворивши у класі атмосферу історичної епохи, в яку писався твір. Наприклад, при вивченні у 7 класі роману В.Скотта «Айвенго»,  важливо, щоб учні усвідомили сутність конфлікту між норманами і саксами. Для цього, перед вивченням теми, даю випереджальне завдання індивідуального характеру, де групи учнів готували самостійно повідомлення про середньовічну Англію, і не лише про політику, а й про культуру цієї країни, їх побут  тощо.
         На своїх уроках пропоную учням виконувати різні пізнавальні завдання. Наприклад, пропонується дослідити: «Чи можна роман «Айвенго» назвати панорамою життя середньовічної Англії?»  По ходу уроку учням пропоную заповнити таблицю, а в кінці уроку з її допомогою розв’язати цю проблемну ситуацію, зробити висновки.

Країна
Англія
Час
ХІІ століття
Населення
Сакси, нормани
Мова

Побут

Звичаї

Висновки


         Також дітям завжди подобаються уроки-подорожі. При вивченні творчості китайських письменників у 8 класі, зокрема Лі Бо, ми вирушаємо до стародавнього Китаю. Учні заздалегідь одержують домашнє завдання об’єднатися у малі групи «географів», «культурологів», «біографів». Кожна група працює над своїм міні-проектом. Готує презентацію з коментуванням.
2.     При закріпленні знань (аналіз тексту, особливостей авторського стилю, пошук деталей, складання характеристик, добір цитатного матеріалу, складання словесного портрету, участь у дискусії, підготовка проектів).

        У 11 класі під час  вивчення повісті-притчі Е.Хемінгуея «Старий і море» пропоную учням провести дослідження за такими позиціями:

       Перше дослідження.  Особливості жанру твору.
Повість-притча. В повісті «Старий і море» можна виділити два плани:
-        Конкретний – розповідь про пригоду із життя старого рибалки;
-        Філософський – розповідь про людину, сенс її буття і долю у світі.
Твір, має повчальний характер, Хемінгуей утверджує, високі гуманістичні ідеї, Важливі для всього людства.
Найважливіше - ховає у підтексті — внутрішній додатковий зміст, висловлення думок, які вкладаються в текст. Це «ефект айсберга», розрахунок на домисел читача.
        Друге дослідження. Роль описів природи у повісті.
У творі багато описів природи. Хемінгуей є неперевершеним майстром пейзажу. Пейзаж у нього має не тільки суто природне значення, а й психологічне (розкриття внутрішнього світу людини), й філософське (розкриття філософських проблем: людина і природа, гармонія і мудрість природи та ін.), символічне (втілення певних ідей, які виражають сутність окремих явищ, наприклад: море — не тільки водна стихія, а й символ, бурхливого життя; акули — не тільки хижі тварини, а й символ зла, життєвих випробувань; риба — не тільки засіб для існування рибалки, а й символ його вдачі, призначення в житті тощо).
          Третє  дослідження. Незвичайність героя Сантьяго.
(у процесі бесіди складається таблиця)
Сантьяго називає себе «незвичайним» старим. Що було "незвичайного" в його житті, вигляді, поведінці?
•        Знайдіть опис зовнішності рибалки. Яка деталь була «незвичайною» в портреті? З'ясуйте її роль для характеристики героя.
•        Які епітети розкривають надзвичайну силу старого?,
•        Як жив старий Сантьято? Що для нього було важливим у житті?
•        Як він ставився до моря і як сприймали море інші рибалки?
•        Розкрийте ставлення Сантьяго до невдач. "Чи відчував він себе переможеним?
Для чого Старий хотів спіймати велику рибу? Порівняйте його ставлення до риболовлі з позиції інших рибалок.
•        Що ще робив старий не так, як інші?
•        Чому Сайтьяго розмовляв у морі, хоча рибалки вважали, що розмовляти в морі не можна? 
•        Як розкриваються «незвичайні» якості Сантьяго під час двобою з великою рибою?
•        Як він сприймає небезпеку з боку акул? Чому він не полишив велику рибу, щоб врятуватись самому? Як ви Думаєте, як би вчинили інші рибалки?
•        Які сни бачив старий рибалка? Як Це розкриває внутрішній світ Сантьяго?.
•        Схарактеризуйте ставлення старого до природи, до тварин у зіставленні з іншими рибалками його селища.
          Четверте  дослідження. Образи-символи в творі.
Старий, Хлопчик, Риби, Акули, Океан – пишуться з великої літери, бо це символи.
Хлопчик – символ нового покоління, в нього чиста душа, його можна чогось навчити.
Океан, Риба – символи природи.
Акули – символи зла всього людського: заздрості, зради, злості.
Леви – символи краси, мужності, мрії.

3.     На узагальнюючо-контрольному етапі.
Хочу зазначити, що пошуково-дослідницька робота вимагає певних затрат часу і сил, тому стараюсь розподілити завдання серед учнів так, щоб це було для них не навязливим завданням, а цікавим пошуком інформації.
У своїй роботі  елементи дослідження застосовую під час:
-         вивчення нового матеріалу,
-         під час виконання завдань випереджального характеру,
-         під час виконання домашнього завдання,
-         при підготовці творчих робіт,
-          у позакласній роботі.
           Плануючи роботу з учнями, я намагаюся, щоб зміст і структура уроків задовольняли сучасні потреби освіти, тож під час опрацювання навчального матеріалу намагаюсь використовувати нестандартні типи уроків, які знайомлять дітей не тільки із літературними творами, а й ознайомлюють із періодом доби написання твору, занурюють у духовний світ героя, досліджують його стан душі тощо; розширюють кругозір та сприяють розвитку самостійного та креативного мислення, формують ключові життєві компетентності, навчають дітей насолоджуватись літературою як мистецтвом слова.
        У своїй практиці використовую такі типи  уроків, що сприяють розвитку пошуково-дослідницьких навичок учнів:
урок-дискусія, урок-діалог, урок-дослідження, конференція, урок- подорож, урок-конкурс,  тощо.
      Особливу увагу приділяю прийомам інтерактивного навчання. Запровадження їх у навчальний процес робить його ефективним, бо ставить учнів перед необхідністю мислити,самостійно шукати шляхи вирішення навчальних завдань. Пропоную учням виконати такі інтерактивні вправи:
«Мікрофон»
Кожен учень висловлює свої думки і враження в уявний мікрофон. Говорять по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку.
«Пласт»
Учні складають відповідь на поставлене запитання за поданим початком.
1.Я думаю...
2.Тому що...
3.Наприклад...
 «Крісло автора»
Метод несе в собі реалізацію підвищення самооцінки учнів.
Організація роботи: поступаюся місцем педагога у класі на користь учня, який іде виголошувати доповідь (реферат, замітку та ін.). Учень, перебуваючи на місці вчителя, відчуває себе достойним високої посади. Це підвищує не тільки самооцінку, а й бажання покращувати свої знання.
«Займи позицію»
На різних кінцях дошки є дві позиції «так» і «ні». Кожен учень повинен визначитися із своєю позицією,записати на її підтримку не менше двох аргументів. Не висловлюючи їх, діти стають по різні боки класу,відповідно до зайнятої позиції.
Робота в парах
 Ця технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання роботи в малих групах,її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння,закріплення,перевірка знань тощо.
Робота в групах
Використовую прийом поділу на малі групи типу: бібліографи, літературознавці, історики.
Працюючи над текстом, практикую поділ, що допомагає виявити творче зерно у кожному учневі: сценаристи, режисер, постановники.
Рефлексія (оцінювання результатів уроку)
− Що ми робили?
− Для чого ми це робили?
− Чи досягли поставленої мети?
− Що сподобалось, а що не сподобалось
під час уроку?
           Ефективним способом залучення учнів до роботи на уроці є прийом «навчання у грі». Гра на уроці спонукає до думання і швидкого реагування на завдання.
          В своїй практиці використовую інтелектуальні ігри:  кросворди, вікторини, ребуси. Особливо цікавими є уроки з використання змагальних ігор: літературні конкурси,турніри, імітації телевізійних передач, урок-диспут,  урок-заочна подорож, урок-екскурсії. Ці форми дають можливість зробити урок емоційним, душевним, використати музику, репродукції картин, фотокартки, уривки із кінофільмів і інший ілюстративний матеріал. До таких уроків учні завжди готуються охоче, беруть активну участь у їх проведенні, бо кожний отримує завдання проблемно-пошукового характеру: знайти матеріал про діячів епохи, яку починають вивчати, розказати про один із найвизначніших художніх творів цієї епохи, підготувати виразне читання віршів.
          Така система роботи допомагає виявити неординарних і творчих особистостей. З ними відшліфовую навички аналізу літературних творів, написання власних віршів, прози.
         Важливе значення приділяю домашнім завданням, які можуть мати проблемно-пошуковий, дослідницький характер.
        Так, починаючи вивчати біографію Й. В. Гете у 9 класі, створюю пошуково-дослідницькі творчі групи і даю завдання:
      «біографам»: знайти цікаві факти із життя Гете; вислови відомих людей про письменника, прототипи героїв творів, автобіографічність творів;
       «історикам»: дослідити епоху, в яку жив письменник; історичні події, що вплинули на творчий шлях;
        «філософам»: виписати і пояснити вислови Гете, що стали крилатими;
         «декламаторам»: прочитати поезії.
           Також пропоную учням різні види творчих письмових робіт: скласти казку, хоку, вірш; продовжити вивчений твір, написати лист письменнику чи герою твору, написати твір-роздум тощо. Виконання таких завдань також передбачає цікаву дослідницьку роботу учнів.
          Таким чином, проблемно-пошукові завдання, що можуть мати місце на всіх етапах вивчення художнього твору, допомагають зробити кожен урок цікавим, яскравим, розвивають творчі поривання і мислення учнів, стимулюють їх творчу активність, допомагають виробити певну життєву позицію, дають змогу глибоко аналізувати художні твори, формувати власні естетичні судження про них.
        Висновок
         Незаперечним є той факт, що в сучасній українській школі, окрім суто традиційного навчання, під час якого відбувалася передача готових знань учням, дедалі більше практикуються методи, прийоми, завдання, що дають змогу учневі, розвиваючи набуті раніше вміння й навички, самостійно здобувати нові знання, інформацію, розв’язувати проблеми, творчо все це опрацьовувати. І чим частіше на уроках буде панувати атмосфера співпраці, співучасті учня й учителя, тим більше можливостей матимуть школярі для самостійного пошуку, мислення, дослідження. Тому вважаю, що у педагогічній скарбниці вчителя-словесника має обов’язково бути і технологія пошуково-дослідницької роботи. Бо саме проблемно-пошуковий підхід до викладання зарубіжної літератури забезпечує таку організацію навчання, за якої учень самостійно вчиться знаходити вихід з будь-якої ситуації, вирішувати її.
           Та який би метод навчання не був обраний, учителю слід пам’ятати, що не можна формувати особистість за наперед визначеною моделлю, головне –створити умови для повноцінного розвитку учнів; активізувати самий процес навчання, надати йому дослідницького і пошукового характеру і цим самим передати учневі ініціативу в організації пізнавальної активності.      




Немає коментарів:

Дописати коментар